[:ru]В качестве вяжущего элемента за рубежом применяют светлые синтетические битумы (лобитос), которые получают из перуанской нефти. Можно применять светлые кумароновые смолы (составы КАДИ, ХАДИ, НИИМосстроя), а также глифталевую, древесную смолы и некоторые полимерные смолы: полистирол, полиэтилен, полиизобутилен, перхлорвинил и др. В литературе имеются различные составы цветных битуминозных систем, составленных с применением вышеуказанных добавок.
В качестве добавок обычно применяются технические продукты, отходы производства, в которых они содержатся в большом количестве. К таким веществам, содержащим анионактивные добавки, относятся окисленный петролатум, сырые нефтеновые кислоты, сульфитно-спиртовая бражка, соапсток, кубовые остатки жирных кислот, окисленный рисайкл, гоесиполовая и древесные смолы и др. Наиболее эффективными добавками, получившими у нас широкое распространение, являются соли органических кислот щелочноземельных и тяжелых металлов, например ферронафт, ферросоапсток, ферролигносульфонат, феррорисайкл.
К катионактивным добавкам относятся: четырехзамещенные аммониевые основания, катамин А, катапин А, алкилпиридионный бромид, жирные амины: октадециламин, ацилоамидоамин, дуамин Т, дуамин ТДО, сторамин (Швеция), нострип (США) — синтетическая.добавка, состоящая из амидоаминового мыла и свободных высокомолекулярных кислот, содержащих 10—20 атомов углерода и др. Катионактивнйе добавки в СССР не получили широкого распространения. Для асфальтовых материалов содержание анионактивных добавок составляет 3—10% и катионактивных — 0,5—3% от массы вяжущего. К неиногенным добавкам относятся моноэфир ксилитана, моноолеат ксилитана. Можно также предполагать, что ряд добавок, отнесенных к ионогенным, при взаимодействии не диссоциируют и действуют как неиногенные. Следует помнить, что добавки, содержащие железо, активизируют процессы старения битумов.[:ua]В якості в’яжучого елемента за кордоном застосовують світлі синтетичні бітуми (лобітос), які отримують з перуанської нафти. Можна застосовувати світлі кумаронові смоли (склади КАДІ, ХАДІ, НІІМосстроя), а також гліфталевого, деревну смоли і деякі полімерні смоли: полістирол, поліетилен, поліізобутилен, перхлорвініла і ін. В літературі є різні склади кольорових бітумінозних систем, складених із застосуванням вищевказаних добавок.
Як добавки зазвичай застосовуються технічні продукти, відходи виробництва, в яких вони містяться у великій кількості. До таких речовин, що містять аніонактивні добавки, відносяться окислений петролатум, сирі нефтеновие кислоти, сульфітно-спиртова бражка, соапсток, кубові залишки жирних кислот, окислений рісайкл, гоесіполовая і деревні смоли і ін. Найбільш ефективними добавками, які отримали у нас широкого поширення, є солі органічних кислот лужноземельних і важких металів, наприклад ферронафт, ферросоапсток, ферролігносульфонат, феррорісайкл.
До катіонактівних добавок відносяться: четирехзамещенние амонієві підстави, катамін А, катапін А, алкілпірідіонний бромід, жирні аміни: октадециламін, ацілоамідоамін, дуамін Т, дуамін ТДВ, сторамін (Швеція), ностріп (США) — сінтетіческая.добавка, що складається з амідоамінового мила і вільних високомолекулярних кислот, що містять 10-20 атомів вуглецю та ін. Катіонактівнйе добавки в СРСР не набули широкого поширення. Для асфальтових матеріалів зміст аніоноактивних добавок становить 3-10% і катіонактівних — 0,5-3% від маси в’яжучого. До неіногенним добавок відносяться моноефіри ксілітана, моноолеат ксілітана. Можна також припускати, що ряд добавок, віднесених до іоногенні, при взаємодії не дисоціюють і діють як неіногенние. Слід пам’ятати, що добавки, що містять залізо, активізують процеси старіння бітумів.[:be]У якасці звязальнага элемента за мяжой ўжываюць светлыя сінтэтычныя бітумы (лобитос), якія атрымліваюць з перуанскай нафты. Можна ўжываць светлыя кумароновые смалы (склады Кадзі, Хадзі, НИИМосстроя), а таксама глифталевую, драўняную смалы і некаторыя палімерныя смолы: полістырол, поліэтылен, полиизобутилен, перхлорвинил і інш. У літаратуры маюцца розныя склады каляровых бітумінозных сістэм, складзеных з ужываннем вышэйзгаданых дадаткаў.
У якасці дадаткаў звычайна прымяняюцца тэхнічныя прадукты, адходы вытворчасці, у якіх яны ўтрымліваюцца ў вялікай колькасці. Да такіх рэчываў, якія змяшчаюць анионактивные дабаўкі, ставяцца акісленай петролатум, сырыя нефтеновые кіслаты, сульфитно-спіртавым бражка, соапсток, кубовые рэшткі тоўстых кіслот, акісленай рисайкл, гоесиполовая і драўняныя смалы і інш. Найбольш эфектыўнымі дабаўкамі, якія атрымалі ў нас шырокі распаўсюд, з’яўляюцца солі арганічных кіслот шчолачназямельныя і цяжкіх металаў, напрыклад ферронафт, ферросоапсток, ферролигносульфонат, феррорисайкл.
Да катионактивным дадаткаў ставяцца: четырехзамещенные аммониевые падставы, катамин А, катапин А, алкилпиридионный браміду, тоўстыя аміны: октадециламин, ацилоамидоамин, дуамин Т, дуамин ТДО, сторамин (Швецыя), нострип (ЗША) — синтетическая.добавка, якая складаецца з амидоаминового мыла і свабодных высокамалекулярных кіслот, якія змяшчаюць 10-20 атамаў вугляроду і інш. Катионактивнйе дадатку ў СССР не атрымалі шырокага распаўсюджвання. Для асфальтавых матэрыялаў ўтрыманне анионактивных дабавак складае 3-10% і катионактивных — 0,5-3% ад масы звязальнага. Да неиногенным дадаткаў ставяцца моноэфир ксилитана, моноолеат ксилитана. Можна таксама меркаваць, што шэраг дадаткаў, аднесеных да ионогенным, пры узаемадзеянні не дысацыюе і дзейнічаюць як неиногенные. Варта памятаць, што дабаўкі, якія змяшчаюць жалеза, актывізуюць працэсы старэння бітумаў.[:]
