[:ru]
Создание такой конструкции, как сруб бани из бревна является делом достаточно сложным, требующим высокого профессионализма исполнителей. Самыми известными являются два способа соединения стволов деревьев: «в чашу» и «в лапу». При изготовлении конструкции «в чашу» стволы соединяются крест-накрест. С точки зрения технологии производства такой метод рубки является более сложным, чем «в лапу» с прямым углом, поэтому такой вариант стоит несколько дороже, чем альтернативные. Рубка стен с остатком, другими словами «в чашу» начинается с укладки окладного первого венца, который отесан на два канта: один с внутренней стороны, а второй — с той, где брус кладется на подготовленный ленточный фундамент. Ширина нижнего канта не должна быть меньше 15 сантиметров. Первый венец укладывается из более толстых стволов, и только строго по уровню. Следующий — соединяется с ним в паз, который вырезается с нижней стороны в каждом следующем бревне. Все стволы должны иметь пазы шириной от 12 до 15 сантиметров.
Наши специалисты рекомендуют, чтобы баня из бревна под ключ выкладывалась сразу по всему периметру. Для рубки сруба «в чашу» используются более длинные стволы деревьев, поскольку при этом методе теряется около полуметра за счет двух выступов, с каждой из сторон — остатков. Для того чтобы придать стенам большей устойчивости, венцы скрепляются между собой нагелями, которые вставляются в просверленные отверстия. Это своеобразные деревянные гвозди, реже — вставные деревянные шипы высотой 12-15 сантиметров, толщиной 2,5 сантиметра, они располагаются через каждые 1,5-2 метра по высоте и длине конструкции. Для того чтобы избежать перекосов строения, в простенках ставится не менее двух шипов за 15-20 сантиметров от края.
Рубка стен «в лапу», то есть без остатка является более экономичной. В случае такого соединения стволов образуется ровный угол. Но в таком случае угол, который сделан таким способом, менее устойчив, чем в конструкции «в чашу». Поэтому следует обращать внимание на вертикальность стены и прямолинейность. При изготовлении «лап» стволы необходимо разметить. В проекте высота всех «лап» должна быть пропорциональна толщине бруса, а их размеры одинаковыми. Рубить «лапы» срубов начинают традиционно у ствола, диаметр которого в отрубе будет наименьшим. Выбранный брус отесывается на один кант (шириной не меньше половины его отрубного диаметра). При дальнейшей работе первая «лапа» используется в качестве образца для всех последующих деталей.
[:ua]Створення такої конструкції, як зруб лазні з колоди є справою досить складним, який потребує високого професіоналізму виконавців. Найвідомішими з них є два способи з’єднання стовбурів дерев: «в чашу» і «в лапу». При виготовленні конструкції «в чашу» стовбури з’єднуються хрест-навхрест. З точки зору технології виробництва такий метод рубки є більш складним, ніж «в лапу» з прямим кутом, тому такий варіант коштує трохи дорожче, ніж альтернативні. Рубка стін із залишком, іншими словами «в чашу» починається з укладання окладного першого вінця, який отесан на два канта: один з внутрішньої сторони, а другий — з тієї, де брус кладеться на підготовлений стрічковий фундамент. Ширина нижнього канта не повинна бути менше 15 сантиметрів. Перший вінець укладається з більш товстих стовбурів, і тільки строго за рівнем. Наступний — з’єднується з ним в паз, який вирізається з нижньої сторони в кожному наступному колоді. Всі стовбури повинні мати пази шириною від 12 до 15 сантиметрів.
Наші фахівці рекомендують, щоб лазня з колоди під ключ викладалася відразу по всьому периметру. Для рубки зрубу «в чашу» використовуються більш довгі стовбури дерев, оскільки при цьому методі втрачається близько півметра за рахунок двох виступів, з кожної зі сторін — залишків. Для того щоб додати стінам більшої стійкості, вінці скріплюються між собою нагелями, які вставляються в просвердлені отвори. Це своєрідні дерев’яні цвяхи, рідше — вставні дерев’яні шипи висотою 12-15 сантиметрів, товщиною 2,5 сантиметра, вони розташовуються через кожні 1,5-2 метра по висоті і довжині конструкції. Для того щоб уникнути перекосів будівлі, в простінках ставиться не менше двох шипів за 15-20 сантиметрів від краю.
Рубка стін «в лапу», тобто без залишку є більш економічною. У разі такого з’єднання стовбурів утворюється рівний кут. Але в такому випадку кут, який зроблений таким способом, менш стійкий, ніж в конструкції «в чашу». Тому слід звертати увагу на вертикальність стіни і прямолінійність. При виготовленні «лап» стовбури необхідно розмітити. У проекті висота всіх «лап» повинна бути пропорційна товщині бруса, а їх розміри однаковими. Рубати «лапи» зрубів починають традиційно біля стовбура, діаметр якого в висівок буде найменшим. Обраний брус отесивают на один кант (завширшки не менше половини його висівкового діаметра). При подальшій роботі перша «лапа» використовується в якості зразка для всіх наступних деталей.[:be]Стварэнне такой канструкцыі, як зруб лазні з бервяна з’яўляецца справай досыць складаным, якія патрабуюць высокага прафесіяналізму выканаўцаў. Самымі вядомымі з’яўляюцца два спосабу злучэння ствалоў дрэў: «у чару» і «у лапу». Пры вырабе канструкцыі «у чару» ствалы злучаюцца крыж-накрыж. З пункту гледжання тэхналогіі вытворчасці такі метад рубкі з’яўляецца больш складаным, чым «у лапу» з прамым вуглом, таму такі варыянт варта некалькі даражэй, чым альтэрнатыўныя. Рубка сцен з астаткам, гэта значыць «у чару» пачынаецца з кладкі окладного першага вянка, які абчасанай на два канта: адзін з унутранага боку, а другі — з той, дзе брус кладзецца на падрыхтаваны істужачны падмурак. Шырыня ніжняга канта не павінна быць менш 15 сантыметраў. Першы вянок ўкладваецца з таўсцейшых ствалоў, і толькі строга па ўзроўні. Наступны — злучаецца з ім у пазу, які выразаецца з ніжняй боку ў кожным наступным бервяне. Усе ствалы павінны мець пазы шырынёй ад 12 да 15 сантыметраў.
Нашы спецыялісты рэкамендуюць, каб лазня з бервяна пад ключ выкладвалася адразу па ўсім перыметры. Для рубак зруба «у чару» выкарыстоўваюцца больш доўгія ствалы дрэў, паколькі пры гэтым метадзе губляецца каля паўметра за кошт двух выступаў, з кожнай з бакоў — рэшткаў. Для таго каб надаць сценам большай устойлівасці, вянкі змацоўваюцца паміж сабой нагелямі, якія ўстаўляюцца ў просверленные адтуліны. Гэта своеасаблівыя драўляныя цвікі, радзей — ўстаўныя драўляныя шыпы вышынёй 12-15 сантыметраў, таўшчынёй 2,5 сантыметра, яны размяшчаюцца праз кожныя 1,5-2 метра па вышыні і даўжыні канструкцыі. Для таго каб пазбегнуць перакосаў будынка, у міжаконнях ставіцца не менш за два шыпоў за 15-20 сантыметраў ад краю.
Рубка сцен «у лапу», гэта значыць без астатку з’яўляецца больш эканамічнай. У выпадку такога злучэння ствалоў утворыцца роўны кут. Але ў такім выпадку кут, які зроблены такім спосабам, менш ўстойлівы, чым у канструкцыі «у чару». Таму варта звяртаць увагу на вертыкальнасць сцяны і просталінейнасць. Пры вырабе «лап» ствалы неабходна размеціць. У праекце вышыня ўсіх «лап» павінна быць прапарцыйная таўшчыні бруса, а іх памеры аднолькавымі. Секчы «лапы» зрубаў пачынаюць традыцыйна ля ствала, дыяметр якога ў отрубе будзе найменшай. Абраны брус отесывать на адзін кант (шырынёй не менш за палову яго отрубной дыяметра). Пры далейшай працы першая «лапа» выкарыстоўваецца ў якасці ўзору для ўсіх наступных дэталяў.[:]
