[:ru]В дорожном строительстве битумы применяются как связующие материалы. Органические вяжущие, объединяясь с каменными материалами, образуют на них относительно тонкие пленки. Свойства получаемых конгломератных материалов в основном определяются свойствами битума, находящегося в тонких слоях. Исследование вещества, находящегося в тонких слоях, показало, что тонкие граничные слои жидкостей приобретают под действием поверхности твердых тел особые свойства, отличные от таковых в объеме, при этом изменяется плотность, теплопроводность, обнаруживается сдвиговая упругость.
При объединении битума с минеральными материалами (в особенности с минеральными порошками) в зависимости от их свойств на границе раздела протекают сложные физико-химические процессы, которые оказывают влияние на адгезию (сцепление) битума с поверхностью минерального материала, а также на формирование адсорбционно-сольватных оболочек. В силу избирательного характера адсорбции происходит формирование более или менее водоустойчивых и теплоустойчивых, а также пластичных или жестких систем.
Шероховатая и пористая поверхность минерального порошка способствует увеличению адгезии вяжущего. Наиболее обширные исследования взаимодействия органических вяжущих с каменными материалами с использованием современных методов исследования; хроматографического и люминесцентного анализов, инфракрасной спектроскопии выполнены в ХАДИ и Союздорнии. На основании проведенных работ образование адсорбционно-сольватных оболочек на известняковом и кварцевом минеральном материале может быть представлено в следующем виде.[:ua]У дорожньому будівництві бітуми застосовуються як сполучні матеріали. Органічні в’яжучі, об’єднуючись з кам’яними матеріалами, утворюють на них відносно тонкі плівки. Властивості одержуваних конгломератних матеріалів в основному визначаються властивостями бітуму, що знаходиться в тонких шарах. Дослідження речовини, що знаходиться в тонких шарах, показало, що тонкі граничні шари рідин набувають під дією поверхні твердих тіл особливі властивості, відмінні від таких в обсязі, при цьому змінюється щільність, теплопровідність, виявляється зсувна пружність.
При об’єднанні бітуму з мінеральними матеріалами (особливо з мінеральними порошками) в залежності від їх властивостей на кордоні розділу протікають складні фізико-хімічні процеси, які впливають на адгезію (зчеплення) бітуму з поверхнею мінерального матеріалу, а також на формування адсорбційно-сольватних оболонок . В силу виборчого характеру адсорбції відбувається формування більш-менш водостійких і теплостійких, а також пластичних або жорстких систем.
Шорстка і пориста поверхня мінерального порошку сприяє збільшенню адгезії в’яжучого. Найбільш великі дослідження взаємодії органічних в’яжучих з кам’яними матеріалами з використанням сучасних методів дослідження; хроматографічного та люмінесцентного аналізів, інфрачервоної спектроскопії виконані в ХАДІ і СоюздорНИИ. На підставі проведених робіт освіту адсорбционно-сольватних оболонок на вапняковому і кварцовому мінеральному матеріалі може бути представлено в наступному вигляді.[:be]У дарожным будаўніцтве бітумы прымяняюцца як злучныя матэрыялы. Арганічныя звязальныя, аб’ядноўваючыся з каменнымі матэрыяламі, ўтвараюць на іх адносна тонкія плёнкі. Ўласцівасці атрымліваюцца конгломератных матэрыялаў у асноўным вызначаюцца ўласцівасцямі бітуму, які знаходзіцца ў тонкіх пластах. Даследаванне рэчывы, які знаходзіцца ў тонкіх пластах, паказала, што тонкія межавыя пласты вадкасцяў набываюць пад дзеяннем паверхні цвёрдых тэл асаблівыя ўласцівасці, выдатныя ад такіх у аб’ёме, пры гэтым змяняецца шчыльнасць, цеплаправоднасць, выяўляецца сдвиговая пругкасць.
Пры аб’яднанні бітуму з мінеральнымі матэрыяламі (асабліва з мінеральнымі парашкамі) у залежнасці ад іх уласцівасцяў на мяжы падзелу працякаюць складаныя фізіка-хімічныя працэсы, якія аказваюць уплыў на адгезію (счапленне) бітуму з паверхняй мінеральнага матэрыялу, а таксама на фарміраванне адсарбцыйнага-сольватных абалонак . У сілу выбарчага характару адсорбцыі адбываецца фарміраванне больш-менш водаўстойлівай і цеплаўстойлівасць, а таксама пластычных або жорсткіх сістэм.
Шурпатая і сітаватая паверхню мінеральнага парашка спрыяе павелічэнню адгезіі звязальнага. Найбольш шырокія даследаванні ўзаемадзеяння арганічных звязальных з каменнымі матэрыяламі з выкарыстаннем сучасных метадаў даследавання; храматаграфічнага і люмінесцэнтнага аналізаў, інфрачырвонай спектраскапіі выкананы ў Хадзі і Союздорнии. На падставе праведзеных работ адукацыю адсарбцыйнага-сольватных абалонак на вапняковым і кварцавым мінеральным матэрыяле можа быць прадстаўлена ў наступным выглядзе.[:]
