[:ru]В СССР массив из замороженного грунта был образован над тоннелем Московского метрополитена на Каланчевской улице. Длила тоннеля 70 м, ширина 14 м, общая площадь замораживаемого массива 980 м2. Расстояние между замораживающими колонками было принято 2 м. Общее число колонок 395; колонки располагали в 8 рядах по 50 колонок в каждом ряду. Общая глубина замораживающих колонок 6000 м. Общий объем замороженного грунта 14 000 м3. Для замораживания грунтов здесь встретились исключительно неблагоприятные условия: на некоторой глубине протекала подземная река «Ольховец» и под замораживаемым массивом проходили штольни с помощью сжатого воздуха, который затруднял замораживание грунтов. Тем не менее работы были выполнены без серьезных осложнений в работе.
Если бы расстояние между замораживающими колонками было принято таким же, как и на плотине Гранд-Кули, т. е. 0,75 м, то для замораживания грунтов на этом участке пришлось бы пробурить 20р0 скважин, т. е. в 5 раз больше.
В выведенных выше уравнениях содержатся параметры, определяющие наивыгоднейшее расстояние между замораживающими скважинами, в том числе время, затрачиваемое на замораживание грунтов.
Исследуем, какое влияние оказывает каждый из параметров, входящий в эти уравнения, на конечный результат: время, затрачиваемое на бурение замораживающих скважин и монтаж рассольных трубопроводов; стоимость бурения 1 м скважины; стоимость производства холода; температура охлаждающего рассола и термофизические свойства замороженных грунтов.[:ua]В СРСР масив із замороженого грунту був утворений над тунелем Московського метрополітену на Каланчевской вулиці. Тривало тунелю 70 м, ширина 14 м, загальна площа замораживаемого масиву 980 м2. Відстань між заморожувати колонками було прийнято 2 м. Загальна кількість колонок 395; колонки мали в 8 лавах по 50 колонок в кожному ряду. Загальна глибина заморожують колонок 6000 м. Загальний обсяг замороженого грунту 14 000 м3. Для заморожування ґрунтів тут зустрілися виключно несприятливі умови: на деякій глибині протікала підземна річка «Вільховець» і під заморожувати масивом проходили штольні за допомогою стиснутого повітря, який утруднював заморожування ґрунтів. Проте роботи були виконані без серйозних ускладнень в роботі.
Якби відстань між заморожувати колонками було прийнято таким же, як і на греблі Гранд-Кулі, т. Е. 0,75 м, то для заморожування ґрунтів на цій ділянці довелося б пробурити 20р0 свердловин, т. Е. В 5 разів більше.
У виведених вище рівняннях містяться параметри, що визначають найвигідніше відстань між заморожувати свердловинами, в тому числі час, що витрачається на заморожування ґрунтів.
Досліджуємо, який вплив надає кожен з параметрів, що входить в ці рівняння, на кінцевий результат: час, що витрачається на буріння заморожують свердловин і монтаж розсолів трубопроводів; вартість буріння 1 м свердловини; вартість виробництва холоду; температура охолоджуючого розсолу і термофізичні властивості заморожених ґрунтів.[:be]У СССР масіў з замарожанага грунту быў утвораны над тунэлем Маскоўскага метрапалітэна на Каланчевской вуліцы. Доўжыліся тунэлю 70 м, шырыня 14 м, агульная плошча замарожваць масіва 980 м2. Адлегласць паміж замарожваць калонкамі было прынята 2 м. Агульная колькасць калонак 395; калонкі размяшчалі ў 8 шэрагах па 50 калонак у кожным шэрагу. Агульная глыбіня якія замарожваюць калонак 6000 м. Агульны аб’ём замарожанага грунту за 14 000 м3. Для замарожвання грунтоў тут сустрэліся выключна неспрыяльныя ўмовы: на некаторай глыбіні працякала падземная рака «Ольховец» і пад замарожваць масівам праходзілі ходні з дапамогай сціснутага паветра, які абцяжарваў замарожванне грунтоў. Тым не менш работы былі выкананы без сур’ёзных ускладненняў ў працы.
Калі б адлегласць паміж замарожваць калонкамі было прынята такім жа, як і на плаціне Гранд-Кулі, т. Е. 0,75 м, то для замарожвання грунтоў на гэтым участку прыйшлося б прасвідраваць 20р0 свідравін, т. Е. У 5 разоў больш.
У выведзеных вышэй ўраўненнях ўтрымліваюцца параметры, якія вызначаюць наивыгоднейшее адлегласць паміж замарожваць свідравінамі, у тым ліку час, які затрачваецца на замарожванне грунтоў.
Даследуем, які ўплыў аказвае кожны з параметраў, які ўваходзіць у гэтыя ўраўненні, на канчатковы вынік: час, які затрачваецца на бурэнне якія замарожваюць свідравін і мантаж рассольных трубаправодаў; кошт свідравання 1 м свідравіны; кошт вытворчасці холаду; тэмпература астуджальнага расола і термофизические ўласцівасці замарожаных грунтоў.[:]
