[:ru]Малые молекулы пластификатора, располагаясь между большими молекулами полимера, приводят к изменению геометрического характера расположения молекул в системе полимер-пластификатор. Введение пластификатора не изменяет существенно внутреннюю энергию вещества, а действует как смазка, облегчая движение макромолекул и ее звеньев. Физико-химический механизм пластификации сложен и зависит от состава и структуры пластифицируемой смолы: степени гибкости или жесткости ее молекул, содержания функциональных групп и характера их взаимодейстзия с пластификатором.
Для смол с гибкими молекулами введение пластификатора приводит и снижению температур стеклования Тс и текучести Тт и возможному их сближению, т. е. уменьшению интервала эластичности (или пластичности). Для смол с жесткими молекулами, в которых интервал пластичности мал, введение пластификатора переводит его из твердого стеклообразного состояния в текучее. Этот переход при сильном взаимодействии пластификатора с некоторыми группами атомов в смолах будет повышать гибкость цепных молекул, произойдет резкое понижение температуры стеклования, так как уменьшится размер подвижной части цепной молекулы. Понижение температуры текучести останется обычным для пластифицирующего действия. Поэтому произойдет образование или расширение температурной зоны высокоэластичного состояния. При дальнейшем увеличении пластификатора, когда гибкость молекул уже не увеличивается, область высокоэластичного состояния уменьшается и в конце приводит к образованию раствора смолы в пластификаторе. Такое условие применения пластификации органических вяжущих для дорожного строительства наиболее эффективно. Ищете качественную и надежную мебель? Здесь Вы можете купить стулья для кухни в нашем интернет-магазине IVAN999. Они произведены с учетом всех требований эргономики.
Применительно к органическим вяжущим (битумам), являющимся сложной системой, в которых мальтеновая часть (смолы и масла) уже являются, в известной мере, пластификаторами, характер изменения Тс и интервала пластичности будет зависеть от структуры группового состава битума, а также свойств вводимого пластификатора. Поскольку высокомолекулярная часть вяжущих состоит из ароматических углеводородов, то и пластификаторы должны содержать соединения этого класса. При определении его содержания необходимо руководствоваться изложенными выше соображениями. Необходимо иметь в виду, что введение пластификатора может повлиять на другие свойства битумов и, в частности, на его химическую стойкость, погодоустойчивость; надо стремиться, чтобы упругость пластификатора была настолько низка, чтобы не было заметных его потерь при хранении и работе в покрытии. В качестве пластификаторов в настоящее время применяются: зеленое масло, мазут, гудрон, антраценовое масло (или деготь). Указанные пластификаторы являются также растворителями (разжижителями) и содержание их колеблется в широких пределах от 2 до 40%.
[:ua]Методи підвищення устойчівостіaМалие молекули пластифікатора, розташовуючись між великими молекулами полімеру, призводять до зміни геометричного характеру розташування молекул в системі полімер-пластифікатор. Введення пластифікатора не змінює істотно внутрішню енергію речовини, а діє як мастило, полегшуючи рух макромолекул і її звеньев.Фізіко-хімічний механізм пластифікації складний і залежить від складу і структури пластіфіціруемой смоли: ступеня гнучкості або жорсткості її молекул, змісту функціональних груп і характеру їх взаімодейстзія з пластифікатором.
Для смол з гнучкими молекулами введення пластифікатора призводить і зниження температур склування Тс і плинності Тт і можливого їх зближенню, т. Е. Зменшення інтервалу еластичності (або пластичності). Для смол з жорсткими молекулами, в яких інтервал пластичності малий, введення пластифікатора переводить його з твердого склоподібного стану в текучий. Цей перехід при сильній взаємодії пластифікатора з деякими групами атомів в смолах буде підвищувати гнучкість ланцюгових молекул, відбудеться різке зниження температури склування, так як зменшиться розмір рухомої частини ланцюгової молекули. Зниження температури плинності залишиться звичайним для пластифицирующего дії. Тому відбудеться освіту або розширення температурної зони високоеластичного стану. При подальшому збільшенні пластифікатора, коли гнучкість молекул вже не збільшується, область високоеластичного стану зменшується і в кінці приводить до утворення розчину смоли в пластификаторе. Така умова застосування пластификации органічних в’яжучих для дорожнього будівництва найбільш ефективно. Шукаєте якісні і надійні меблі? Тут Ви можете купити стільці для кухні в нашому інтернет-магазині IVAN999. Вони зроблені з урахуванням всіх вимог ергономіки.
Стосовно до органічним в’яжучим (бітумів), що є складною системою, в яких мальтеновой частина (смоли і масла) вже є, певною мірою, пластифікаторами, характер зміни Тс і інтервалу пластичності буде залежати від структури групового складу бітуму, а також властивостей вводиться пластифікатора. Оскільки високомолекулярна частина в’яжучих складається з ароматичних вуглеводнів, то і пластифікатори повинні містити сполуки цього класу. При визначенні його змісту необхідно керуватися викладеними вище міркуваннями. Необхідно мати на увазі, що введення пластифікатора може вплинути на інші властивості бітумів і, зокрема, на його хімічну стійкість, Погодостійкість; треба прагнути, щоб пружність пластифікатора була настільки низька, щоб не було помітних його втрат при зберіганні і роботі в покритті. В як пластифікатори в даний час застосовуються: зелене масло, мазут, гудрон, антраценовое масло (або дьоготь). Зазначені пластифікатори є також розчинниками (Разжижителі) і зміст їх коливається в широких межах від 2 до 40%.[:be]Метады павышэння устойчивостиaМалые малекулы пластыфікатару, размяшчаючыся паміж вялікімі малекуламі палімера, прыводзяць да змены геаметрычнага характару размяшчэння малекул у сістэме палімер-пластыфікатар. Ўвядзенне пластыфікатару не змяняе істотна ўнутраную энергію рэчывы, а дзейнічае як змазка, палягчаючы рух макрамалекул і яе звеньев.Физико-хімічны механізм пластыфікацыі складзены і залежыць ад складу і структуры пластыфікуемых смолы: ступені гнуткасці або калянасці яе малекул, зместу функцыянальных груп і характару іх взаимодейстзия з пластыфікатараў.
Для смол з гнуткімі малекуламі ўвядзенне пластыфікатару прыводзіць і зніжэння тэмператур стеклования Тс і цякучасці Тт і магчымага іх збліжэнню, т. Е. Памяншэння інтэрвалу эластычнасці (або пластычнасці). Для смол з жорсткімі малекуламі, у якіх інтэрвал пластычнасці малы, увядзенне пластыфікатару перакладае яго з цвёрдага стеклообразного стану ў цякучай. Гэты пераход пры моцным узаемадзеянні пластыфікатару з некаторымі групамі атамаў ў смолах будзе павышаць гнуткасць ланцужных малекул, адбудзецца рэзкае паніжэнне тэмпературы стеклования, так як паменшыцца памер рухомай часткі ланцуговай малекулы. Паніжэнне тэмпературы цякучасці застанецца звычайным для пластыфікуюць дзеянні. Таму адбудзецца адукацыю або пашырэнне тэмпературнай зоны высокоэластичного стану. Пры далейшым павелічэнні пластыфікатару, калі гнуткасць малекул ўжо не павялічваецца, вобласць высокоэластичного стану памяншаецца і ў канцы прыводзіць да адукацыі раствора смалы ў пластыфікатары. Такая ўмова прымянення пластыфікацыі арганічных звязальных для дарожнага будаўніцтва найбольш эфектыўна. Шукаеце якасную і надзейную мэбля? Тут Вы можаце купіць крэслы для кухні ў нашым інтэрнэт-краме IVAN999. Яны зроблены з улікам усіх патрабаванняў эрганомікі.
У дачыненні да арганічным звязальным (бітум), якія з’яўляюцца складанай сістэмай, у якіх мальтеновая частка (смалы і алею) ужо з’яўляюцца, у вядомай меры, пластыфікатарамі, характар змены Тс і інтэрвалу пластычнасці будзе залежаць ад структуры групавога складу бітуму, а таксама уласцівасцяў уводзімага пластыфікатару. Паколькі высокамалекулярных частка звязальных складаецца з араматычных вуглевадародаў, то і пластыфікатары павінны ўтрымліваць злучэння гэтага класа. Пры вызначэнні яго ўтрымання неабходна кіравацца выкладзенымі вышэй меркаваннямі. Неабходна мець на ўвазе, што ўвядзенне пластыфікатару можа паўплываць на іншыя ўласцівасці бітумаў і, у прыватнасці, на яго хімічную стойкасць, погодоустойчивость; трэба імкнуцца, каб пругкасць пластыфікатару была настолькі нізкая, каб не было прыкметных яго страт пры захоўванні і працы ў пакрыцці. У якасці пластыфікатараў ў цяперашні час ужываюцца: зялёнае масла, мазут, гудрон, антрацэнавы алей (або дзёгаць). Названыя пластыфікатары з’яўляюцца таксама растваральнікамі (разжижителями) і ўтрыманне іх вагаецца ў шырокіх межах ад 2 да 40%.[:]
