[:ru]Глиноземистый цемент — продукт тонкого помола предварительно измельченного клинкера, полученного сплавлением или спеканием пород, богатых глиноземом, с известняком, взятых в определенном соотношении.
Для производства глиноземистых цементов используют бокситы — осадочные горные породы, состоящие преимущественно из гидратов глинозема с примесью гидрата окиси железа, кварца и др. Кроме бокситов, которые имеют ограниченное распространение в природе, для изготовления глиноземистых цементов применяют также некоторые отходы промышленности, богатые глиноземом (например, доменные глиноземистые шлаки).
Глиноземистые цементы изготовляют способом сплавления или, что реже, спеканием сырьевой смеси. В первом случае предварительно дробленый боксит подвергают сушке в барабане при температуре до 800° С, что облегчает его дальнейшее измельчение. Подготовленный боксит направляют в силос, а затем в необходимом количестве подают в печь. Туда же загружают потребное количество предварительно обожженного известняка. Плавить можно в ваграночных, доменных или электрических печах при температуре 1500— 1650° С. Расплав цементного клинкера сливают в изложницы, в которых и происходит медленное его остывание. После выдерживания на складе чушки сплава дробят, а затем размалывают в многокамерных мельницах. Ищете гипсовые панели? Загляните в интернет-магазин http://магазин3д.рф/gipsovye-paneli. Здесь вы найдете высокоэкологичный материал по доступным ценам.
Во втором случае боксит после высушивания и дробления загружают в силос, куда дозируют подсушенный и раздробленный известняк. Затем подготовленную шихту увлажняют, брикетируют в кирпичи и подают в печь для обжига. Во вращающихся печах обжиг можно вести как по сухому, так и по мокрому способу; в последнем случае шихта не брикетируется. После спекания цементный клинкер направляют иа склад, затем подвергают тонкому размолу и транспортируют в силосы готового цемента.[:ua]Глиноземистий цемент — продукт тонкого помелу попередньо подрібненого клінкеру, отриманого сплавом або спіканням порід, багатих глиноземом, з вапняком, взятих в певному співвідношенні.
Для виробництва глиноземистих цементів використовують боксити — осадові гірські породи, що складаються переважно з гідратів глинозему з домішкою гідрату окису заліза, кварцу та ін. Крім бокситів, які мають обмежене поширення в природі, для виготовлення глиноземистих цементів застосовують також деякі відходи промисловості, багаті глиноземом (наприклад , доменні глиноземисті шлаки).
Глиноземисті цементи виготовляють способом сплавлення або, що рідше, спіканням сировинної суміші. У першому випадку попередньо подрібнений боксит піддають сушці в барабані при температурі до 800 ° С, що полегшує його подальше подрібнення. Підготовлений боксит направляють в силос, а потім в необхідній кількості подають в піч. Туди ж завантажують потрібну кількість попередньо обпаленої вапняку. Плавити можна в ваграночних, доменних або електричних печах при температурі 1500- 1650 ° С. Розплав цементного клінкеру зливають у виливниці, в яких і відбувається повільне його охолодження. Після витримування на складі чушки сплаву дроблять, а потім розмелюють в багатокамерних млинах. Шукаєте гіпсові панелі? Загляньте в інтернет-магазин http: //магазін3д.рф/gipsovye-paneli. Тут ви знайдете високоекологічний матеріал за доступними цінами.
У другому випадку боксит після висушування і подрібнення завантажують в силос, куди дозують підсушений і роздроблений вапняк. Потім підготовлену шихту зволожують, брикетують в цеглу і подають в піч для випалу. Під обертових печах випалення можна вести як по сухому, так і по мокрому способу; в останньому випадку шихта НЕ брикетується. Після спікання цементний клінкер направляють иа склад, потім піддають тонкому помелу і транспортують в силоси готового цементу.[:be]Глиноземистый цэмент — прадукт тонкага памолу папярэдне здробненага клінкеру, атрыманага сплаўленнем або спяканнем парод, багатых гліназёму, з вапняком, узятых у вызначаных суадносінах.
Для вытворчасці глиноземистых цэментаў выкарыстоўваюць баксіты — ападкавыя горныя пароды, якія складаюцца пераважна з гідратаў гліназёму з прымешкай гідрату вокісу жалеза, кварца і інш. Акрамя баксітаў, якія маюць абмежаваную распаўсюд у прыродзе, для вырабу глиноземистых цэментаў ужываюць таксама некаторыя адходы прамысловасці, багатыя гліназёму (напрыклад , даменныя глиноземистые дзындры).
Глиноземистые цэменты вырабляюць спосабам сплавленных або, што радзей, спяканнем сыравіннай сумесі. У першым выпадку папярэдне дробнены баксіт падвяргаюць сушцы ў барабане пры тэмпературы да 800 ° С, што палягчае яго далейшае драбненне. Падрыхтаваны баксіт накіроўваюць у сілас, а затым у неабходнай колькасці падаюць у печ. Туды ж загружаюць патрэбнае колькасць папярэдне абпаленай вапняка. Плавіць можна ў ваграночных, даменных або электрычных печах пры тэмпературы 1500- 1650 ° С. Расплаў цэментавага клінкеру зліваюць у изложницы, у якіх і адбываецца павольнае яго астуджэнне. Пасля вытрымлівання на складзе чушка сплаву дробняць, а затым размолваюць у многокамерных млынах. Шукаеце гіпсавыя панэлі? Зазірніце ў інтэрнэт-крама http: //магазин3д.рф/gipsovye-paneli. Тут вы знойдзеце Высокаэкалагічныя матэрыял па даступных цэнах.
У другім выпадку баксіт пасля высушвання і драбнення загружаюць у сілас, куды дазуюць падсушаны і раскрышаны вапняк. Затым падрыхтаваную шыхты ўвільгатняюць, брикетируют ў цэглу і падаюць у печ для абпалу. Ць верцяцца печах абпал можна весці як па сухім, так і па мокрым спосабу; у апошнім выпадку шыхты ня брикетируется. Пасля спякання цэментны клінкер накіроўваюць іа склад, затым падвяргаюць тонкаму размолам і транспартуюць у сілас гатовага цэменту.[:]
